« Світова художня культура» - 2. Спеціальні вимоги до зарахування: історія України, українська мова І література...



Робоча навчальна програма

Дисципліни « Світова художня культура»


^ 1.Назва курсу

« Світова художня культура»

Форма навчання: денна

Спеціальність: «Музична педагогіка, виховання та художня культура»

^ 2.Код курсу

[ІКМ]. [ Музпед._ХК]. [3_1_6]

3. Тип курсу

Обов’язковий

4. Рік навчання

4-й

5. Семестр

7,8

^ 6. Кількість кредитів

1,5

7. Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача, який викладає дисципліну.

Устименко-Косоріч О.А., кандидат мистецтвознавства, ст. викладач кафедри культурології та кіно-, телемистецтва

^ 8.Мета курсу.

Культура відіграє все більшу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей людини, побудові правового суспільства. Культура впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - труд, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості. Значення її у формуванні та розвитку способу життя людини виявляється у дії особисто-суб'єктивних факторів (настанови свідомості, духовні потреби, цінності та ін.), що впливають на характер поведінки, форми та стиль спілкування людей. Цінності, зразки й норми поведінки, що виникають в результаті діяльності з освоєння світу, виступають одночасно як елементи складного механізму регулювання соціального життя, всіх форм життєдіяльності суспільства. Спосіб життя, орієнтований не на пристосування до тих умов життя, що існують, а на їх перетворення, передбачає високий рівень свідомості та культури, підвищує їх роль як регуляторів поведінки людей, їх способу мислення.

Соціального впливу культура набуває насамперед у якості необхідного аспекту діяльності людини, котра в силу свого громадського характеру передбачає організацію спільної діяльності суспільства, отже регулювання її певними правилами, акумульованими в знакових та символічних системах, традиціях. Цей процес вимагає звернення до колосального культурного потенціалу, нагромадженого людством за час його існування. Ні соціальний прогрес, ні самовдосконалення особистості неможливі без освоєння духовних скарбниць народів світу.

Оскільки в центрі культурної політики держави знаходиться турбота про людину, її інтереси й потреби, особливе місце в соціальному житті посідають питання освоєння нею культурного середовища, а також проблеми досягнення високої якості створення й сприйняття культурних цінностей. Засвоєння культурних багатств минулого виконує важливу інтеграційну функцію в життєдіяльності кожного суспільства, гармонізує буття людей, пробуджує у них потребу до осягнення світу як цілого. Це має велике значення для пошуків загальних критеріїв прогресу в умовах нестримної науково-технічної революції у ядерний, а потім і в постядерний вік.

Тому мета курсу полягає в поглибленні теоретичних знань та культурологічних напрямків у галузі теорії та історії культури.

^ 9. Передумови ( актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курси середньої школи: «Історії України», «Українознавство», « Українська література», «Етика та естетика», факультатив для старших класів «Світова художня культура»

^ 10. Зміст курсу



Змістові модулі та їхня структура

загальна

лекції

семінари

(пр.зан.)

лаб.

сам ост.




^ Перший модуль
















1.1

1. Особливості гуманітарної ситуації ІІ половини ХХ ст. Школи, теорії, напрями в сучасній культурології



10

2



2






2

1.3

Культурологія як специфічно вітчизняна сфера гуманітарного знання. Співвідношення її з гуманітарними студіями на Заході.

2




2

1.5

Вітчизняна культурологіяна традиція (Г.Сковорода, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Костомаров, І.Франко, Є.Маланюк, В.Липинський, Д.Чижевський, М.Шаповал, Є.Шлемкевич та ін.). Сучасні українські культурологічні дослідження (М.Попович, С.Кримський, Д.Чмихов, В.Скуратівський, О.Петрова, О.Забужко та ін.).

6

2

2





2

1.7

Російська культурологічна традиція (М.Данилевський, К.Леонтьєв, М.Беряєв, П.Мілюков, О.Лосєв, М.Бахтін, С.Аверінцев, Ю.Лотман, В.Іванов та ін.).

10

2


2





2

1.8

Особливості герменевтично-феноменологічної орієнтації в гуманітарних науках наприкінці ХХ ст.

2




2




^ Другий модуль
















2.1

Філологічно-культурологічна феноменологія художньої культури М.М.Бахтіна

6


2

2





2

2.2

Культурологічні бестселери: Хейзінга “Осінь середньовіччя”, Дюрант “Цезарь и Христос”, Р.Барт “Міфології”.

6

2

2




2

2.3

Проблема методу в культурології.

6

2

2




2




^ Третій модуль( ІІ семестр)
















2.7

Філософія науки останньої третини ХХ ст. та її вплив на методологію культури.

6

2

2




2

2.8

Культурологія та мистецтво “дешифрування” конкретних текстів та конкретних ситуацій.

6

2

2




2

3.3

Мовознавство та культурологія: вплив мовознавства на становлення семіотичних концепцій культур; текст як парадигма культур, а не поняття сучасної лінгвістики..

5

2

2




1

3.4

Сучасні оцінки З.Фройда в контексті гуманітарних дисциплін.

4

2

1





1




^ Четвертий модуль
















3.6

Особистість як проблемне поле культурології.

5

2

1




2

3.7

Історія “Інтелектуальної пригоди” Р.Барта..

7


4

1




2

3.9

“Психологічний” напрям в культурологічних студіях.

7

4

1




2














































^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

86

34

24




28

11.

Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література

  1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.,1977.
    2. Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. – М.,1996.
    3. Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997.
    4.Барт Р. Избранные работы. – М.,1989.
    5.Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М.,1996.
    6.Гадамер Х. -Г. Истина и метод. – М.,1988.
    7. Гаспаров Б. В поисках “другого” (французская и восточноевропейская семиотика на рубеже 1970-х годов) // Новое литературное обозрение. – 1995. – №14.
    8.Гаспаров Б. Язык, память, образ. – М.,1996.
    9.Делез Ж. Платон и симулякр // Новое литературное обозрение. – 1993. – №5.
    10.Джеймсон Ф.Р. Теория в новой ситуации // Вопросы литературы. – 1990. – №6.
    11.Зонтаг С. Мысль как страсть. – М.,1997.
    12. История ментальностей. Историческая антропология. – М.,1996.
    13. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. – М.,1993.
    14.Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества //Социо-Логос. – М.,1991. – Вып.1.
    15.Рорти Р. Случайность, ирония, солидарность. – М.,1996.
    16.Руднев В.П. Словарь культуры ХХ века. – М.,1998.
    17.Рыклин Н. Террорологики. – Тарту-Москва, 1992.
    18.Савельева И.М.,Полетаев А.В. История и время. В поисках утраченного. – М.,1997.
    19.Современная философия науки. – М.,1996.

20. Фуко М. Герменевтика субъекта // Социо-Логос. – Вып.1. – М.,1991.
21. Шкуратов.В.А. Язык и наука конца ХХ века. – М.,1995.

Додаткова навчальна література

1.Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К.,1989.
2.Геврик Тит. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. – К.,1991.
3.Грушевський М. Історія української літератури. В 6-ти томах, 9 книгах. – К.,1993.
4.Грушевський М.С. Історія України–Русі. – Т.Т.III–IV. –К.,1994.
5.Гузар І. Україна в орбіті європейської мислі. – Торонто-Львів, 1995.
6.Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.,1997.
7.Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К.,1992.
8.Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.1. – К.,1991.
9.Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.2. – К.,1991.
10.Енциклопедія українознавства- Т. 1-4. – Львів, 1993 – 1994.
11.Жовтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIIІ ст. – К.,1988.
12.Замалеев А.Ф. Философская мысль в средневековой Руси. – М.,1987.
13.Історія русів. – К.,1991.
14.Історія українського мистецтва. – в 6-ти томах. – К.,1967. – Т. 1-2.
15.Історія української культури. Під ред. І . Крип’якевича. – К.,1994
16.Історія української музики. – В 3-х т. – К.,1998 –1990.
17.Кирило-Мефодіївське товариство – Т. 1-3. – К.,1990.
18.Ковалинський В. Меценати Києва. – К.,1998.
19.Костомаров Н. Исторические произведения. Автобиография. – К.,1991.
20.Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.,1996.
21.Маланюк Є. Нариси історії нашої культури. – К.,1992.
22.Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К.,1994.
23.Ничик В.М. Из истории отечественной философии конца XVII – начала XVIIІ в. – К.,1978.
24.Ничик В.М. Петро Могила в духовній історії України. – К.,1997.
25.Овсійчук В.А. Українське мистецтво XІV – XVII ст. – К.,1985.
26.Огієнко Іван. Українська культура. – К.,1991.
27.Павленко Ю.В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. – К.,1994.
28.Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.,1997.
29.Петров В. Діячі української культури – жертви українського терору. – К.,1992.
30.Попович М. В. Нарис історії культури України. – К.,1998.
31.Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – початок ХХ ст.): Нариси. – К.,1991.
32.Сверстюк Є. Блудні сини України. – К.,1993.
33.Скуратівський В. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ ст. – К.,1997.
34.Степаненко М. Про творчість Д.Бортянського, М.Березовського, О.Лизогуба. – К.,1982.
35.Українська культура. Лекції за редакцією В.Антоновича. – К.,1993.
36.Українська культура: Історія і сучасність. – Львів, 1994.
37.Українська художня культура. – К.,1996.
38.Українське літературне бароко. – К.,1987.
39.Український середньовічний живопис. – К.,1976.
40.Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки на Україні.–Т.1–3.– К.,1994.
41.Філософія Відродження на Україні. – К.,1990.
42.Хижняк З.І. Києво- Могилянська академія. – К.,1970.
43.Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994.
44.Чижевський Д. Нарис історії філософії на Україні. – К.,1993.
45.Яценко М.Т. На рубежі епох. “Енеїда” Котляревського і художній процес в українській літературі. – К.,1977.


^ 12. Методи викладання.

Діяльність студента:

  • слухання лекцій;

  • виступ з повідомленнями на семінарах;

  • виголошення доповіді на семінарі;

  • участь у дискусії на семінарі;

  • самостійне конспектування термінів та їх аналіз; та відповідей на практичні заняття;

  • написання рефератів;

Поточний контроль:

чотири письмові модульні роботи.

Форма семестрового контролю:

І семестр -атестація, ІІ семестр-екзамен.

^ 13.Критерії, оцінювання(у%).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

  • письмові модульні роботи 60%( у тому числі 10% на контроль самостійної роботи студентів);

  • участь в семінарах – 30%;

  • самостійна робота (реферат)- 10%;



Карта оцінювання СРС



Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Мистецтво як специфічна форма пізнання світу. (конспектування, тема виноситься на модульний контроль).

5%

2.

Формування стилю “Високої класики” в античній скульптурі. (конспектування, тема виноситься на модульний контроль)..

5%

3.

Реферат на обрану тему

10%




Разом

20%

^ 14. Мови викладання.

Українська




9423080649620447.html
9423169514712546.html
9423224885584469.html
9423459564408376.html
9423591286585120.html